Мойсеєнко В. О., Біякова О. В.
Національний медуніверситет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
В останній час багато уваги приділяється вивченню впливу електромагнітних випромінювань різних діапазонів на біологічні об’єкти (Колбун М.Д., 1990; Чехун В.Ф., 1993; Шафранов В.В., 1994; Федорчук О.Г., 1997; Лиманський Ю.П., 1999). Встановлено, що електромагнітні випромінювання низької інтенсивності діють на живий організм подібно ендогенним інформаційним сигналам, які синтезуються і використовуються самим організмом для регуляції певних процесів (Jonson S., 1994; Казначеєв В.П., 1985; Бецкий О.В., 1998; Соболевский В.І., 1999).
Багаточисельні дослідження переконливо свідчать про значний позитивний лікувальний ефект низькоенергетичних електромагнітних хвиль надвисокої частоти при різних захворюваннях. Доведено ефективність використання інформаційно-хвильової терапії (ІХТ) на точки акупунктури при лікуванні ренопаренхімної артеріальної гіпертензії у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). У цих хворих відмічено зменшення клінічних проявів захворювання, покращення центральної та регіональної гемодинаміки, позитині зміни реологічних властивостей крові (Кармазина О.М., Войтович Н.С.,1993). Відомий спосіб лікування уражень езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) у хворих на ХГН з використанням ІХТ (Мойсеєнко В.О.,1999). Цей метод являється ефективним при лікуванні катаральної, ерозивної та ерозивно-виразкової форм уражень ЕГДЗ у хворих на ХГН і може бути застосований як самостійно, так і в поєднанні з медикаментозною терапією.
Але вивчення впливу ІХТ на зони інформаційно-хвильової взаємодії (ІХВ) у хворих на ХГН не проводилось. Відомо, що головною відмінною особливістю зон ІХВ є їх висока чутливість до впливу електромагнітного випромінювання широкого діапазону частот (Колбун М.Д., Лиманський Ю.П.,2000).
Мета роботи – вивчення впливу інформаційно-хвильової терапії на зони ІХВ в комплексному лікуванні ХГН з артеріальною гіпертензією (АГ). Обстежено 28 хворих, з них 11 жінок та 17 чоловіків, сіредній вік хворих 47±12 років (основна група) з ХГН, стбільною АГ, хронічною нирковою недостатністю (ХНН) ІА-ІБ стадії та без ХНН (за класифікацією Т.Д.Никули,2000р.). Хворі отримували гіпотензивні засоби, дезагреганти, судинну, антиоксидантну терапію, сорбенти. Всім проведено 5-10 сеансів ІХТ (апарат ІХТ-Колбун) на курс лікування, тривалість сеансу 15-20 хвилин з використанням 3-4 зон інфрмаційно-хвильової взаємодії на сеанс. При цьому ІХТ здійснювали на зони 14, 15, 46, 47, 52, 55, 59, 70, запропоновані Ю.П.Лиманським, М.Д.Колбуном. Контрольну групу склали 10 хворих, які отримували тільки медикаментозні засоби без ІХТ. Група була аналогічна за віком, статтю, діагнозом.
Всім хворим проводились лабораторно-інструментальні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, загальний аналіз сечі, добова протеїнурія, аналіз сечі за Зимницьким, за Нечипоренком, ЕКГ, УЗД серця, нирок та органів черевної порожнини, реносцинтіграфія, кардіоінтервалографія.
В основній групі, у порівнянні з контрольною відмічено більш виражене зменшення клінічних проявів основного захворювання, зниження артеріального тиску – систолічного з 164,61±11,18 до 138,46±10,88 (р<0,001) та діастолічного з 103,07±7,33 до 84,61±5,79 (р <0,05) (мм рт.ст.), позитивні зміни лабораторних показників – зменшення рівня добової протеїнурії з 1,57±1,51 до 0,3±0,25 г/добу (р<0,05), зменшення рівня еритроцитурії, зниження ШОЕ, рівня креатиніну та сечовини крові, підвищення рівня еритроцитів та гемоглобіну крові (р>0,05). Відмічено покращення показників інструментальних методів дослідження. За даними Ехо-КГ у хворих спостерігалось покращення кардіогемодинаміки: збільшення фракції викиду та ударного об’єму серця. За даними кардіоінтералографії спостерігались позитивні зміни з боку вегетативної регуляції серцево-судинної системи, а саме зниження симпатичної активності (зменшення потужності низькочастотної компоненти спектру серцевого ритму – HLF) та збільшення парасимпатичної активності (збільшення потужності високочастотної компоненти – HF ) (р>0,05). Не відмічено впливу на барорефлекторну регуляцію серцево-судинної системи (не відбулося суттєвих змін з боку середньочастотної компоненти спектру – LF) див. табл 1.
Таким чином, наведені результати досліджень свідчать про ефективність і доцільність використання ІХТ шляхом впливу на зони ІХВ у хворих на ХГН. Встановлено зв’язок між нормалізацією вегетативного тонусу та гемодинамічними показниками, що проявлялись зниженням АТ та покращенням кардіогемодинаміки. Метод добре переноситься хворими, не має побічних ефектів, може бути рекомендований для широкого застосування у нефрологічних хворих.
