Гламазда О. Г., Лунгол В. М.
Міський пологовий будинок №1, м. Кривий Ріг
Дніпропетровська Державна медична академія, м. Дніпропетровськ
За останнє десятиріччя в Україні відмічається від’ємний демографічний баланс, коли смертність перевищує народжуваність. Як свідчать сучасні статистичні та літературні дані, показники репродуктивного здоров’я жіночого населення продовжують погіршуватися, загострюється тенденція до депопуляції [2]. В останні роки питанням репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку приділяється все більша увага. Відомо, що найголовнішу роль в розвитку порушень репродуктивної функції жінок відіграють хронічні запальні процеси геніталій та ускладнення, які виникають на їх тлі: порушення імунного статусу, розвиток алергізації організму, хронізації процесу, зниження працездатності жінок, безпліддя. Неодноразове і тривале застосування антибіотикотерапії при запальних процесах часто являється неефективним щодо елімінації збудника, суттєво змінює багато які параметри гомеостазу, приводить до дизбактеріозу, токсичного пошкодження печінки і нирок, а також сприяє формуванню толерантних штамів збудника [1, 7]. У зв’язку з цим медикаментозна терапія нерідко має низьку ефективність, інколи навіть протипоказана, або не дає очікуваних результатів. Тому останнім часом підвищилась зацікавленість безмедикаментозними методами лікування. Одним із таких нових напрямків в медицині являється інформаційно-хвильова терапія (ІХТ), яка ґрунтується на принципі інформаційно-хвильового дистанційного обміну між живою матерією різних рівнів організації (від клітини до цілісного організму) та зовнішнім середовищем [3, 6].
Технології ІХТ використовуються при лікуванні багатьох захворювань і набувають особливої актуальності на сучасному етапі. Метою нашої роботи було вивчення ефективності застосування ІХТ при лікуванні безпліддя у жінок, які страждали хронічними захворюваннями жіночих статевих органів. Нами було обстежено 77 жінок віком від 21 до 45 років з хронічними захворюваннями жіночих статевих органів, які в залежності від проведеної терапії були розподілені на три групи: у 32 хворих ІХТ застосовувалася в комплексній терапії з антигомотоксичними препаратами фірми “Heel” (І група); 25 хворим застосовувався метод ІХТ як монотерапія (II група) і у 20 хворих (III) протизапальна терапія проводилась за загальноприйнятою методикою. Контрольну групу склали 25 хворих жінок віком від 21 до 45 років. Середній вік хворих перших двох груп складав 30,8р.±0,9р. Серед обслідуваних службовців було 58,1%, домогосподарок 27,7%, студентів 14,2%.
Серед скарг пацієнток трьох груп переважали наступні: болісний синдром різного ступеня проявлення – 78,9%, патологічні виділення із статевих шляхів – 48,1%, різноманітні порушення менструальної функції – у 56,3% жінок. Давність захворювання у пацієнток була від 5 до 10 років, кількість рецидивів склала 3,4±0,8 разів. Всі хворі раніше отримували лікування в амбулаторних умовах без стійкого ефекту. В процесі обстеження та лікування жінкам всіх трьох груп було проведено обстеження згідно існуючих стандартів МОЗ України, яке, крім загально клінічних та лабораторних методів, включало бактеріологічне обстеження виділень із цервікального каналу, уретри і піхви, ПІФ-мазків із цервікального каналу, обстеження на ТОРСН-інфекцію, УЗД органів малого тазу. Хворим з порушенням менструальної функції проводилось гормональне обстеження: ФСГ, ЛГ, ПРГ. Е2, кортизол, тестостерон, ПРЛ. Функція щитовидної залози визначалася по опреділейню гормонів ТТГ, Тз, Т4, АТТд, АТТПО, функція кори наднирників – 17КС та 17СКС. Також хворим трьох груп і жінкам контрольної групи проводилася електропунктурна діагностика за Фоллем, на основі якої ми мали змогу відслідковувати як первинні порушення в організмі, так і динаміку відновлюючих процесів при лікуванні, а також визначення критеріїв виліковування. Зіставлення одержаних результатів обстеження проводилось з використанням методу варіаційної статистики і кореляції. Основний діагноз в значній більшості супроводжували різноманітні екстрагенітальні захворювання: хронічні вогнища інфекції виявлені у 32,4% (хронічний пієлонефрит, холецисто-панкреатит, тонзиліт); дисгормональні захворювання молочної (16,0%) та щитовидної (20,8%) залози, беспліддя – 12,1%. При цьому характер супутніх захворювань був різним, нерідко спостерігалася їх комбінація. У 28,4% хворих в анамнезі відмічалися перенесені дитячі інфекції. Захворювання жіночих статевих органів в анамнезі виявлено у 63,4% пацієнток, порушення менструальної функції – у 48,3%. Так, пізнє менархе відмічено у 66%, різноманітні порушення менструальної функції (болісні, нерегулярні, або значні менструації, ановуляторні маткові кровотечі) виявлено у 33,3% хворих.
При проведенні порівняльного аналізу вище вказаних показників у хворих III групи виявлена ідентичність з відповідними показниками жінок перших двох груп. Аналіз результатів досліджень лікування у хворих трьох груп дозволив веріфікувати діагноз з ідентифікацією мікробного фактору: хламідії виявлено в 35,8% випадків, мікоплазми – 18,3%, трихомонади -10,4%, гарднерели — 25,6%, грибки роду Сапо’іа’а і І_ер1о(гіх – у 32%. Причому, як за правило, виявлялися різноманітні асоціації збудників. Хворим І групи застосовувалась ІХТ в комплексі з використанням антигомотоксичних препаратів фірми “Heel”. ІХТ проводилось з використанням апарату академіка М.Д. Колбуна і застосуванням методу зональної взаємодії з БАТ організму, розробленого авторським колективом на чолі з М.Д. Колбуном [4]. Враховуючи, що у більшості наших пацієнток захворювання статевої сфери поєднувалось з різноманітною екстрагенітальною і ендокринною патологією і порушенням гормонального статусу, ІХТ завжди починалася із взаємодії з зонами загальної дії (59, 37-39, 51, 36, 67, 1, 15, 18). Для лікування хронічних сальпіоофоритів, метроендометритів застосовувались наступні точки акупунктури: Е-28, Е-30, Е-36, УС-6, РР-4, РР-6, У-60, У-22, V-23, ОI-4, 01-11, МС-6, В-3, Н-13. Кратність та тривалість ІХТ залежала від суми патологічних даних і коливалась від 10 до 15 сеансів. Час експозиції варіював від 5 до 20 хвилин на зону і залежав від перманентних скарг і об’єктивних даних. Кількість зон за 1 сеанс складала від 2 до 6. В залежності від клінічної картини кількість точок акупунктури змінювалася.
ІХТ призначалася в наступному режимі: перші 5 сеансів щоденно, потім 2 сеанси в неділю. Хворим І групи паралельно з проведенням ІХТ призначалися антигомотоксичні препарати фірми “Heel”, які мають антимікробну, протизапальну та антиоксидантну дію. Лікування проводилося із застосуванням наступних препаратів: Traumee’l, Echinacea compositum, Ubichinon compositum, Lymphmyozot, Engystol за методикою системної аутогемотерапії [5, 8]. Отримані результати обстеження 25 хворих II групи свідчать про відсутність в статевих органах підтвердженого збудника хронічних запальних процесів геніталій, у зв’язку з чим при лікуванні цих жінок застосовувалася ІХТ як моно метод з використанням апарату академіка М.Д. Колбуна по вищевказаній методиці. Ефективність проведеного курсу ІХТ перевірялася за клінічними даними (скарги, результати лабораторних і клінічних даних, УЗД), а також за методикою Фолля, який ще і допомагає нам в індивідуальному підборі рецептури на наступних етапах лікування. Проведений аналіз порівняння ефективності лікування хворих показав, що у хворих перших двох груп відбувалося більш швидке зменшення інтенсивності скарг, більш виражена позитивна динаміка клінічної картини запального процесу, по даним УЗД відмічено значне зменшення перифокального запалення, стійкий регрес запального процесу. В той же час нами було відмічено, що традиційні методи лікування жінок III групи сприяли більш швидкому розвитку місцевого ефекту, однак при динамічному спостереженні цей процес виявився нестійким (рівень рецидивування склав понад 20% випадків). При використанні ж ІХТ на тлі антитоксичних препаратів було відмічено стійке зменшення проявів больового риндрому і стабільний регрес запального процесу, характерного для беспліддя. Так, видужання настало у 35,9% хворих, відсутність динаміки – у 2,8%, значне покращення – у 61,3% жінок. У 10,2% із пролікованих жінок повністю нормалізувався менструальний цикл і у 27% настала вагітність. Параллельно з цим відмічається значний регрес поєднаної екстрагенітальної патології, особливо у випадках захворювань органів дихання, обмінно-ендокринних захворювань та ЛОР-органів. На рівні з цим, показники енергетики БАТ по Фоллю достовірно знизилися у всіх пацієнток перших двох груп. Причому, в перших двох групах, в порівнянні з хворими III, достовірно зменшилися строки лікування (на 4-5 днів).
Аналіз результатів поєднаного лікування ІХТ із антигомотоксичними препаратами фірми “Heel” (І група) показав суттєве збільшення ступеню регресу клінічних симптомів та бактеріологічної виліковуванності в порівнянні з хворими II групи. В той же час бактеріологічна елімінація збудників у хворих І групи була досягнута у 88,2% випадків. Ми вважаємо, що це можна пояснити тим, що антигомотоксичні препарати дозволяють одночасно впливати на різні ланки метаболічного ланцюга патогенезу і відновлювати порушену рівновагу у вегетативній регуляції метаболічних процесів, показників кліткового та гуморального імунітету, нормалізуючи функцію геніталій та інших органів і систем. Отже, вивчення та узагальнення отриманих результатів дозволяє нам зробити наступні висновки:
- патогенетичне обґрунтування та досвід застосування ІХТ в комплексному лікуванні запальних процесів жіночих статевих органів свідчить про доцільність використання даного методу в гінекологічній практиці;
- метод нешкідливий, відсутні побічні ефекти, протипоказань немає, може застосовуватися як монометод при відсутності в статевих органах підтвердженого збудника;
- при наявності інфекційного збудника ІХТ раціонально поєднувати з антибактеріальними препаратами, однак дози і кількість курсів їх можуть бути суттєво знижені;
- комплексне застосування ІХТ і препаратів фірми “Heel” суттєво збільшує ступінь бактеріологічного виліковування;
- відмічена позитивна дія ІХТ на репродуктивну систему, зокрема жіночого безпліддя, що можна пояснити комплексною оптимізацією метаболізму параметрів гомеостазу, зокрема ендокринного;
- застосування ІХТ дозволяє паралельно з лікуванням безпліддя пов’язаного із запальними процесами геніталій, вирішувати проблеми лікування екстрагенітальної патології без додаткового навантаження;
- скорочення термінів лікування при комплексній терапії і змога відмови від медикаментозної терапії при монометоді ІХТ дає значний економічний ефект, що особливо актуально в даний час;
- широке впровадження ІХТ в комплексне лікування та реабілітацію гінекологічних хворих в умовах економічної кризи в Україні дозволить вже зараз без додаткових асигнувань вирішувати проблеми покращення репродуктивного здоров’я жінок.
Література:
- Абрамченко В.В., Башмакова М.А., Корхов В.В. Антибиотики в акушерстве й гинекологии. – С. Петербург-“СпецЛит”. -2000-215 с.
- Гойда Н.Г. Стан здоров’я жінок і дітей в Україні. Матеріали XI з їзду акушерів-гінекологів України “Репродуктивне здоров’я населення України: проблеми та шляхи їх розв’язання. – Київ, 2001.
- “Інформаційна та нетрадиційна терапія, VII міжнародна конференція”, Київ, 2001 p., 205 с.
- Колбун М.Д., Квітка Г.І. Інформаційно-хвильова терапія новий напрямок сучасної медицини.//Інформогенетичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку ІІІ-го тисячоліття”. Збірник наукових праць, Київ – Кривий Ріг. – 2001 р. -с. 150
- Комплексные антигомотоксические препараты. – Киев. “Каскад-Медикал”, – 2002. – 136 с.
- Прилипенко В.Д., Шилгалис В.Ф., Конина С.З. Реабилитационная практика применения информознергетических технологий интегративной медицины в медицинском центре “Коло Вито”. //”Інформоенергетичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку третього тисячоліття” Збірник наукових праць Київ-Кривий Ріг.-2001р. – с. 158.
- Матеріали всесвітнього конгресу ” Етика та гуманізм” , квітень 2005р. Крим – Алушта.
