loader image

Unison Life

Застосування інформаційно-хвильової та антигомотоксичної терапії в комплексі лікування хронічних запальних процесів органів малого тазу.

Данкович Н. О.
д.м.н., Київський обласний центр охорони здоров’я матері та дитини, м. Київ

До хронічних запальних процесів органів в малому тазу (ХЗПОМТ) відноситься велика група захворювань – вульвовагініти, цервіцити, ендометрити, сальпінгоофорити та інші, але ведуча роль відводиться хронічним неспецифічним сальпінгооофоритам (ХНСО).

Серед захворювань, які порушують репродуктивну функцію, перше місце займають ХЗПОМТ. В структурі гінекологічних захворювань, за даними різних авторів, ця патологія становить 60-85% та найчастіше стає причиною неплідності, ектопічної вагітності, невиношування, гіперпластичних процесів ендометрію та фіброміом. Ріст захворюваності, з одного боку, зумовлений міграцією населення, урбанізацією, лібералізацією статевих відносин та проміскуїтетом, несприятливою екологічною ситуацією, низьким рівнем санітарно-освітньої культури населення, шкідливими звичками. З другого боку важливе значення має зниження загального та місцевого імунітету населення, яке може бути причиною або наслідком вогнищ інфекції в інших органах та системах, захворювань шлунково-кишкового тракту, порушень роботи ендокринної та нервової системи, дисбактеріозів, авітамінозів, прийому цитостатиків та гормонів, нераціонального лікування антибіотиками та хіміопрепаратами.

Для лікування цієї патології використовують великий арсенал засобів протизапальної терапії. Незважаючи на це, у багатьох жінок відмічається тенденція до генералізації процесу, збільшення кількості рецидивів захворювань. Тому пошук нових ефективних підходів до лікування та реабілітації продовжує залишатися актуальною проблемою.

В зв’язку з цим, лікарі-гінекологи все ширше використовують антигомотоксичну терапію. Антигомотоксичні препарати (АГТП) створюють на організм хворої на ХНСО глибоку патогенетичну дію. При цьому вони не викликають алергічних реакцій та побічних дій, не мають протипоказів та вікових обмежень, попереджають розвиток супутніх захворювань або полегшують їх перебіг. Суттєво також те, що АГТП випускаються у вигляді зручних для гінекологів лікарських форм (розчини для ін’єкцій, таблетки, краплі, супозиторії). Одночасно АГТП чудово відповідають принципу комплаєнтності, тобто бажанню пацієнта виконувати призначення лікаря.

Поряд з цим, енерго-інформаційний вплив на організм людини з метою нормалізації функціонального стану органів та систем — один із провідних напрямів, що вивчають і широко починають застосовувати лікарі інтегративної медицини. До таких впливів належить інформаційно-хвильова терапія (ІХТ), яка добре себе зарекомендувала в схемах лікування патологій всіх органів та систем.

Метою нашої роботи було вивчення ефективності використання АГТП та ІХТ в лікуванні жінок з ХНСО.

Було обстежено 60 жінок з хронічними неспецифічними сальпінгофоритами в стадії загострення. Попередньо з дослідження були вилучені пацієнтки, інфіковані вірусами, хламідіями, міко- та уреаплазмами і трихомонадами. Вік хворих коливався від 15 до 42 років. За соціальним положенням більшість жінок були службовцями – 50%. Іншу половину склали домогосподарки – 30% та студентки – 20%. В першому шлюбі знаходились 60%, в повторному – 18,3%, незалежними були 21,7% жінок. Серед цих жінок 30% перенесли артифіціальні аборти, 10% – мимовільні аборти в ранні терміни вагітності, 5% – позаматкову вагітність, 15% пацієнток відзначили неплідність, основною причиною якої був перенесений раніше гострий запальний процес. В структурі гінекологічних захворювань переважали кольпіти (40%), порушення оваріально-менструального циклу (26,7%), патологічні зміни шийки матки (21,7%), ендометрити (6,7%).

Тривалість захворювання коливалась в межах від 1 року до 8 років. Причини загострення запального процесу: 76,7% жінок вказали на переохолодження, 8,3% – внутрішньоматкової контрацепції, 6,7% – перенесені артифіціальні аборти. З раніше використовуваних лікувально-профілактичних заходів в 100% випадках мало місце застосування антибактеріальної терапії, у 90% – похідних метронідазолу, у 63,3% – розсмоктуюча і в 45,5% – імуномодулююча терапія. Обстежені жінки були розподілені на дві групи методом рандомізації та суттєво не за віком, соціальним положенням, соматичним станом.

Усім жінкам проводилось гінекологічне і загальне лабораторне обстеження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі), ультразвукове дослідження органів малого тазу, бактеріологічне та цитологічне дослідження.

Основну групу склали 30 жінок, які лікувались за розробленою нами методикою із застосуванням АГТП та ІХТ, жінки контрольної групи (30 хворих) отримували лише традиційне аллопатичне лікування, яке включало антибіотики та інші протизапальні середники, імуномодулятори, загальнозміцнюючі, розсмоктуючі середники, вітаміни групи В, фізіопроцедури.

Результати лікування оцінювали за наступними критеріями: загальний стан, больовий синдром, кількість виділень із статевих органів, динаміка анатомічних змін у додатках матки, вплив на менструальну фунуцію, дані загального аналізу крові, бактеріологічного та цитологічного досліджень.

Лікувально-профілактичний комплекс, що включав антигомотоксичні препарати та ІХТ показав свою високу ефективність. Його застосування дозволило суттєво покращити якість життя пацієнток, та викликати стійкий регрес запальних змін в органах малого тазу. В цілому результати проведеного дослідження дали нам можливість прийти до таких висновків:

  1. Хронічні неспецифічні сальпінгофорити у жінок є найбільш поширеною групою гінекологічних захворювань, що призводять до значного порушення репродуктивного здоров’я.
  2. Запроваджений лікувальний комплекс, який включав застосування препаратів Лімфоміозот, Гінекохель, Траумель С, Ехінацея композитум та Коензим композитум, сприяє суттєвому підвищенню ефективності терапії, що знайшла вираження в надійному купуванні больового синдрому, швидкій нормалізації анатомічних змін внутрішніх статевих органів, позитивному впливі на мікрофлору піхви, стійкому регресі запальних змін, нормалізації менструальної функції, покращенні загального стану хворих.
  3. Використання АГТП відповідає принципам комплексності, істотно знижує тривалість перебування в стаціонарі, а також зменшує вартість лікування хворих із запальними захворюваннями додатків матки.
  4. ІХТ – є ефективною та безпечною терапією, що дозволяє прискорити процес одужання, може добре поєднуватись із будь-якими іншими лікувальними заходами.
  5. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований лікувально-профілактичний комплекс, яки включає антигомотоксинчні препарати Лімфоміозот, Гінекохель, Траумель С, Ехінацею композитум та Коензим композитум та ІХТ для широкого застосування в практичній діяльності лікарів акушерів-гінекологів.

Поділитися:

Вам може сподобатись