Кушнір Л. Д., Козма В. К., Маркович О. В., Калошин Р. О.
Обласна клінічна лікарня, м. Чернівці
Захворювання органів дихання, як правило, супроводжується змінами функцій зовнішнього дихання, які носять звичайний вторинний характер та залежать від ряду факторів, в тому числі функціонального стану бронхів. У зв’язку з тим, інтерес представляє вивчення зміни реактивності бронхіального дерева у хворих під впливом комплексного лікування.
Обстежено 87 хворих, в тому числі з дихальної недостатністю (ДН) першої ступені – 45 хворих, ДН другої ступені – 42 хворих. Вік хворих — від 16 до 60 років, з них — 38 жінок та 49 чоловіків. Тривалість захворювання була від 4 до 10 років. Хворі були поділені на три групи. Перша група — 20 хворих, які отримали медикаментозне лікування (антибіотики, бронхолітики, муколітики). Друга група — 22 хворих, які отримали, крім медикаментозного лікування, штучний мікроклімат (солетрон, фітотрон, іонотрон). Третя група — 45 хворих, які отримали медика-ментозну терапію, штучний мікроклімат, а також інформаційну-хвильову терапію (ІХТ) за допомогою апарата «ІХТ – ПОРIГ». Сеанси ІХТ проводили від 5 до 10 хвилин на кожній точці. На один сеанс вибирали від трьох до п’яти точок. В основному діяли по меридіану легень (Р6-9 — зони IХВ № 51, 52), серця (С7-9 — зона IХВ № 53), товстого кишечнику (О14-11 — зона IХВ № 49), переднього серединного меридіану (J18-23 — зони IХВ №№ 30а, 31, 18), заднього серединного меридіану (Т14-18— зони IХВ №№ 13, 15, 16, 17, 23, 25, 26).
Функція зовнішнього дихання обстежена за допомогою спірографа “Spirosift – 3000”, Японія. Для того, щоб оцінити функцію зовнішнього дихання вивчали життєву ємкість легень (ЖЕЛ), об’єм форсованого видиху за одну секунду (ОФВ), індекс Тіффно (ОФВ1/ЖЕЛ), максимальні об’ємні швидкості видиху 25 %, 50 %, 75 % ЖЕЛ. Обстеження функцій зовнішнього дихання проводилось до лікування, та через 10 днів після початку лікування. У першій групі відмічалось поліпшення загального стану (зменшення задухи та кашлю) на 5 – 8 день. Суттєвих змін з боку спірограми не відмічалось. В другій групі поліпшення загального стану виникло на 4-6 день. При цьому відмічається збільшення ЖЕЛ у 1,0 раз, ОФВ — у 1,2 рази. Поліпшення загального стану у хворих з третьої групи відмічалось на другий день. При цьому збільшились ЖЕЛ у 1,2 рази, ОФВ — в 1,5 разів. Використання методу інформаційно-хвильової терапії при лікуванні хворих з хронічним бронхітом дає змогу швидше отримати терапевтичний ефект, зменшити потребу тривалого прийому медикаментозних препаратів, гарний лікувальний ефект у хворих рiзного віку і з різними ступенями ДН. Це все дозволяє зменшити тривалість стаціонарного лікування та збільшити тривалість ремісії.
